Китайські інвестиції в логістичну структуру ЄС
Протягом останніх десяти років Китай активно інвестував у логістичну інфраструктуру Європейського Союзу, зокрема в морські порти, залізниці та аеропорти. Ці інвестиції є частиною стратегії Китаю “Один пояс, один шлях”, спрямованої на створення нових торговельних шляхів між Китаєм та Європою шляхом розвитку інфраструктури та посилення економічних зв’язків. Нижче наведено деякі з найбільш значущих інвестицій:
Морські порти:
- Порт Пірей, Греція: У 2009 році китайська державна компанія COSCO розпочала інвестування в порт Пірей, а у 2016 році отримала контрольний пакет акцій, перетворивши його на ключовий вузол для китайського експорту до ЄС.
- Порт Зебрюгге, Бельгія: COSCO володіє понад 85% акцій контейнерного терміналу CSP Zeebrugge на умовах концесії, що зміцнює присутність Китаю в Північному морі.
- Порт Валенсія, Іспанія: Китайська компанія володіє контрольним пакетом акцій терміналу CSP у Валенсії, розширюючи свою присутність на іспанському ринку.
- Порт Гамбург, Німеччина: У 2021 році COSCO придбала 24,99% акцій контейнерного терміналу Tollerort у порту Гамбурга, що викликало занепокоєння в ЄС щодо зростаючого впливу Китаю на європейську портову інфраструктуру.
Залізниці:
- Залізнична лінія Будапешт–Белград: Китай інвестує в модернізацію цієї залізничної лінії, що з’єднує Угорщину та Сербію, з метою покращення транспортного сполучення між Центральною та Південно-Східною Європою.
Аеропорти:
- Аеропорт Тулузи, Франція: У 2015 році китайські інвестори придбали 49,99% акцій аеропорту Тулузи-Бланьяк, що стало однією з найбільших китайських інвестицій у європейську авіаційну інфраструктуру.
Загалом, з 2004 по 2021 роки було підписано 24 угоди щодо придбання та анонсовано 13 інвестиційних проєктів у європейській портовій інфраструктурі за участю китайського капіталу на суму понад 9,1 млрд євро.
Однак останніми роками спостерігається зниження обсягів китайських інвестицій у ЄС через посилення контролю з боку європейських урядів та зростаючі геополітичні напруження.
Протягом останніх десяти років деякі китайські інвестиційні ініціативи в логістичну інфраструктуру Європейського Союзу стикалися з відмовами або обмеженнями з боку європейських країн. Це було зумовлено занепокоєннями щодо національної безпеки, економічного суверенітету та відповідності європейським стандартам. Нижче наведено деякі приклади:
1. Порт Клайпеда, Литва: Литва не дозволила Китаю інвестувати в порт Клайпеда, побоюючись можливого політичного впливу та залежності від китайського капіталу. Крім того, Литва вийшла з формату співпраці “17+1” між Китаєм та країнами Центральної та Східної Європи, демонструючи скептицизм щодо китайських інвестицій.
2. Залізничний проєкт Будапешт–Белград: Хоча цей проєкт був ініційований за участю китайських інвесторів, він зіткнувся з критикою та затримками через невідповідність європейським стандартам прозорості та процедурі проведення тендерів. Європейський Союз висловив занепокоєння щодо можливого порушення правил державних закупівель, що призвело до перегляду умов фінансування та реалізації проєкту.
Загалом, зростаюче усвідомлення потенційних ризиків, пов’язаних із китайськими інвестиціями, призвело до більш обережного підходу з боку країн ЄС. Вони посилили механізми перевірки іноземних інвестицій, особливо в стратегічно важливих секторах, таких як логістика та інфраструктура.