У відповідь на зміну глобальних економічних правил, Китай та США впроваджують масштабні інструменти підтримки власних виробників та експортерів. У Китаї — це інфраструктурні інвестиції та модернізація митниці. У США — тарифний захист і субсидії. Хоча Україна сьогодні перебуває у принципово інших умовах через війну, ці підходи дають важливі сигнали: держава повинна діяти системно і наполегливо у підтримці виробництва та експорту, навіть у надскладні часи.
Китай інвестує $70 млрд: фокус — на внутрішній ринок і експорт
У відповідь на торговельну напругу зі США, китайський уряд запроваджує новий фінансовий інструмент для стимулювання економіки обсягом 70 млрд доларів. Його мета — компенсувати втрати від потенційного зниження експорту шляхом:
- інвестицій державних банків у ключові інфраструктурні проєкти;
- фінансування інновацій — штучного інтелекту, цифрової економіки, споживчої інфраструктури;
- забезпечення ліквідності через центральний банк.
Цей підхід дозволяє Китаю переорієнтуватися на внутрішній попит і посилити стійкість експорту, навіть за умов глобальних торговельних ризиків.
США: тарифна політика на захист свого виробника
США системно впроваджують тарифну політику для захисту національного виробника:
- 25% мито на сталь та 10% на алюміній, щоб підтримати внутрішню промисловість;
- введення тарифів на китайську продукцію, щоб зменшити залежність від імпорту;
- масштабні програми, що передбачають мільярдні субсидії для вітчизняного виробництва…
Це підтверджує: навіть у ліберальній економіці державна підтримка експорту та виробництва — звична практика.
Україна: війна — не привід згорнути експортні амбіції
В Україні наразі неможливо реалізувати настільки масштабні державні програми, як у Китаї чи США. Ракетні атаки, зруйнована інфраструктура, окупація регіонів — це щоденні виклики. Але економічний фронт не менш важливий, ніж військовий.
Саме тому Україна має:
- робити ставку на розвиток виробництва та експорту навіть під час війни;
- розширювати доступ бізнесу до міжнародних ринків, до співпраці з європейським бізнесом;
- модернізувати митне оформлення як ключовий елемент логістики.
Китайська митниця як орієнтир
Одним із найпотужніших інструментів Китаю стала ефективна та повністю цифровізована митна система:
- “Single Window” — система подання електронних документів через один портал;
- глибока інтеграція з банками, логістичними компаніями та портами;
- надшвидке митне оформлення: від кількох годин до 1 доби.
Це дає змогу значно знизити час і витрати на експорт. За даними World Bank Logistics Performance Index, Китай — серед лідерів за швидкістю митного обслуговування.
А як в Україні?
Український портал “Єдине вікно для міжнародної торгівлі” — важливий крок, однак він ще не досяг повної інтеграції з усіма держструктурами. Брак автоматизації та слабка інтеграція із зовнішніми системами уповільнюють митне оформлення та ускладнюють підтримку експорту.
Наразі обговорюється Експортна стратегія України до 2030 року. І хоча мир ще не настав, саме зараз — час закладати економічний фундамент незалежності.
Висновки
Досвід Китаю та США доводить: держава має бути рушієм розвитку експорту та національного виробництва. Війна в Україні — серйозне обмеження, але не перешкода для стратегічного планування.
Митне оформлення, підтримка експорту, цифровізація процедур, логістика — це не другорядні завдання, а умови виживання економіки. Саме зараз ми маємо об’єднати зусилля і закласти основу для економіки майбутнього.
Компанія DALETH GROUP, як провідний логістичний партнер, закликає до:
- активної співпраці бізнесу з урядом у сфері розвитку експортної політики;
- пріоритизації реформи в митному оформленні, як основи логістичної ефективності;
- стимулювання виробництва та залучення інвестицій у стратегічні сектори.