«Поспішати та чекати»
Взаємність у торгівлі — це принцип, за яким обидві сторони прагнуть до справедливих умов у двосторонній торгівлі. У цьому контексті, взаємні тарифи — це інструмент, за допомогою якого одна країна відповідає на торгівельні бар’єри іншої, аби урівноважити конкурентні умови.
Адміністрація Дональда Трампа вважала, що багато торгівельних партнерів США надають власним експортерам переваги, які ставлять американський бізнес у невигідне становище.
Як мали працювати взаємні тарифи?
Нові імпортні мита планувалися з урахуванням особливостей кожного торгового партнера США. Ці тарифи мали компенсувати не лише наявні мита на американські товари, а й інші фактори, що створюють нерівні умови конкуренції, зокрема:
- державні субсидії іноземним компаніям,
- правила щодо захисту персональних даних,
- податки на додану вартість (ПДВ),
- маніпуляції з валютним курсом,
- слабкий захист прав інтелектуальної власності.
Старший радник Білого дому Пітер Наварро заявив:
«Ми плануємо залучити близько 100 мільярдів доларів лише завдяки тарифам на автомобілі. Загалом тарифи принесуть близько 600 мільярдів доларів щороку — це приблизно 6 трильйонів доларів протягом 10 років».
Впровадження взаємних тарифів
2 квітня було оголошено про запровадження взаємних тарифів, які мали набути чинності 9 квітня. Проте в день запуску Президент Трамп несподівано призупинив їх введення для більшості імпортних товарів, оголосивши 90-денну паузу.
Єдиним винятком став китайський імпорт — на нього було введено мито у розмірі 125% (на деякі імпортні товари – 145%). Китай у відповідь запровадив власну ставку мита на американські товари у розмірі 84%.
Реакція світу
Світові компанії почали переглядати прогнози щодо прибутковості через «широку економічну невизначеність у сфері міжнародної торгівлі». За прогнозами Bloomberg Economics, Трамп розглядає цю невизначеність як тактичну перевагу в переговорах.
Такий стан речей вже почав впливати на ділові настрої та споживчу впевненість. Експерти зазначають: у нинішніх умовах найрозумнішим підходом для багатьох компаній може стати стратегія «поспішати та чекати» — тобто бути готовими до швидких дій, але зважено очікувати стабілізації ситуації.